В Його тілі тамується голод наш, в Його крові вгамовується спрага
наша. І кожний раз, як ми приступаємо з вірою, страхом і покорою до
тайни Євхаристії – ми зв'язуємо себе з Ісусом. Його кров проливається в
нас і ми освячуємось. «Хто споживає тіло Моє і кров Мою п'є, той у Мені
перебуває, а Я – в ньому». Тоді людина стає одним цілим з Богом, вона
зв'язує себе з Ним.
Господь істинно закликає всіх до участі у прийнятті Його Святої Тайни
для очищення від гріха та провини, що може осушувати серце і
обтяжувати помисли. Пресвята Богородиця звертається до нас із закликом
любові, в якому Вона говорить нам про речі, які є вічними та безцінними і
які здатні зробити наше життя достойним.
Неможливо любити Бога, визнавати Його верховенство, не виконуючи
Божих законів і не живучи у чистоті. Принаймні у тій мірі, яка дана
людині, бо досконалості людської не існує. Тому, приступаючи до Святого
Причастя – ми очищаємось і зцілюємось Господом. Він лікує наші гріховні
недуги.
І так щоразу... Господь кличе нас, Він бажає наповнити наше нутро
Своїм Тілом і благословити нас. Ми ж приймаємо Його, або відхиляємось. І
віддаляємось ми від Ісуса не лише тому, що не приступаємо до Причастя, а
найперше тому, що грішимо. Подекуди грішимо так тяжко, що думка про
Євхаристію є неможливою, недопустимою! Бог – святий, досконалий і немає
неправди в Нім. Ми ж грішні і з нашими невисповіданими священиками
пороками – не можемо йти на зустріч до Ісуса, бо не осягли Тайни
Покаяння, хвилин, за які ти визнаєш свою неміч людську, свої провини,
бажаючи оновитись, каючись. Тому Сповідь є сходинкою до сопричастя з
Господом. Той, хто житиме Христом – той житиме життям вічним і того
Господь воскресить після смерті задля нового життя, але вже на Небі.
Приймаючи тіло і кров Христа, ми усвідомлюємо своє духовне одужання,
розуміємо, що зійшли з дороги, яка веде на погибель і хочемо йти дорогою
праведності. Нас не обтяжують вже минувші негідні діла чи помисли. Ми
здорові та світлі. Ми повні Бога!
Таке життя заповів нам Отець Небесний, віддавши нам Свого Сина, який
помер за нас на хресті, помер за наші гріхи, за наше блудне життя.
Терпівши за кожного з нас, Він лише просив Батька про одне: «Отче,
відпусти їм, не знають бо, що роблять» Лк. 23, 34. В годину своєї смерті
Ісус далі молився за нас. Несамовитий біль виснажував Його та ламав, а
Він далі думав про кожного з нас.
Що ж нам тепер слід зробити для Господа? Для Бога найбільшою радістю
буде те, що ми прийдемо до Нього. В хвилини смутку та тривог, болі та
відчаю ми повинні пам'ятати, які ми особливі в очах нашого Бога. В такі
моменти життя дуже важливо упокорювати себе, не вдаватись до марних та
неправдивих утіх життя. Натомість прийти до Ісуса, запросити Його! Тоді
життя буде завжди чистим та мирним. Ми будемо готові приймати Тіло і
Кров Господа все частіше. А це означає, що ми на дорозі Правди і не
зійдемо з неї повіки!
Пам'ятаймо святі слова: «Я – хліб живий, що з Неба зійшов. Коли
хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, це – тіло
Моє за життя світу» Ів. 6, 51.
Тіло Бога за життя світу... За життя твоє, моє, його і її. За життя кожного, хто бажає жити Богом і хто ще про це не відає.
Дорога молоде! Це ж нам усім Христос подарував Тайну Святого
Причастя! Осягніть її! Живіть цим тісним зв'язком з Богом, щоб ваша
подальша доля складалась з легким диханням без хрипів! Усвідомте, що це
один з найбільших дарів, яким може жити особа! А молода особа... Нам же ж
потрібна сила і віра, щоб жити на цьому світі! І, найперше, наша сила –
у Причасті з Христом!
Живи чисто і смиренно. Живи так, щоб бути достойним у прийнятті Тіла і
Крові Господа! То є дуже велика радість у житті, бо ти знаєш, що
осягнеш у ту мить спокій і рівновагу душевну. Святе Причастя слугуватиме
тобі на освячення і умиротворення, які так часто ми забуваємо
зберігати. І напевне тому ми самі собі шкодимо, бо не даємо Богу
торкнутися нас сповна, а найповніший дотик – у Євхаристії!
Бережімо дар цього святого Таїнства, яке є носієм Життя!
Друзі, приступайте до Бога, щоб відчувати присутність Святого поруч себе у кожну мить життя!
© Анастасія Колосовська
|