 ВІДПОВІДЬ: Дякуємо за це запитання, яке стосується
термінології: у запитувача немає сумніву в тому, що Бог відкрив Себе в
трьох особах − як Отець, Син і Святий Дух, − але викликає збентеження
сам термін «Трійця», що походить від числівника «три». Справді, такого
слова у Біблії немає, але його використовували з перших століть
християнства. Богооткровенна істина Святої Трійці була одним з джерел
живої віри Церкви. Формулювання, що стосуються Триєдиного Бога,
зустрічаються вже в апостольських писаннях, як свідчить вітання, яке
перейшло в євхаристійну Літургію: «Благодать Господа Ісуса Христа й
любов Бога Отця і причастя Святого Духа з усіма вами!» (2 Кор. 13, 13).
Упродовж перших століть свого існування Церква прагнула більш
детально сформулювати свою тринітарну віру як для того, щоб поглибити
власне віророзуміння, так і для того, щоб захистити віру від помилок, що
спотворювали її. Саме таким чином з'явилися певні терміни, що пояснюють
біблійні поняття. Це було справою древніх вселенських соборів і плодом
богословських праць отців Церкви, яких підтримувало почуття віри
християнського народу.
Для того, щоб сформулювати догмат про Трійцю, Церква повинна була
розробити відповідну термінологію за допомогою понять філософського
походження: «сутність», «лице» або «іпостась», «відносини» і т.п. Це не
означає, що вона підпорядкувала віру людському розумінню, але надала
новий, нечуваний сенс цим термінам, покликаним відтепер означати також
незбагненну таємницю, яка далеко виходить за межі всього, що ми можемо
собі уявити з людського погляду.
Церква вживає вираз «сутність» (іноді те ж саме передається за
допомогою слів «істота» або «природа»), розуміючи під ним Боже буття в
його єдності. Термін «особа» або «іпостась» означає Отця, Сина і Святого
Духа в їхньому реальному розходженні один від одного; термін
«відносини», вказуючи, що це розходження полягає в їхній взаємній
співвіднесеності.
Трійця єдина. Ми не сповідуємо трьох богів, але єдиного Бога в трьох
особах: «Трійцю єдиносущну». Божественні Особи не поділяють між собою
єдину Божественність, але кожна з Них є Бог в цілому: Батько є те ж, що
Син, Син – те ж, що Отець, Син і Отець те ж, що Дух Святий, тобто єдиний
Бог за природою. Кожна з трьох Осіб є ця реальність, тобто Божественна
сутність, істота або єство.
Говорячи про Трійцю, маємо на увазі, що Бог один, але в трьох Особах:
Отець, Син і Святий Дух. Про те, що Бог є в трьох Особах, ми знаємо
тільки тому, що Він Сам нам це відкрив. Якби Він цього нам не відкрив,
то людина своїми силами ніколи б не змогла додуматися до цієї
реальності, яка перевершує можливості її розуму.
У Новому Завіті є чимало місць, де більш-менш явно йдеться про
Трійцю. Найвідоміший з цих уривків − це кінець Євангелія від Матея:
«Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім'я Отця, і
Сина, і Святого Духа».
Жалюгідну спробу пояснити, що таке Трійця, можна зробити,
відштовхуючись від прологу Євангелія від Івана: «Споконвіку було Слово, і
з Богом було Слово, і Слово було – Бог». У грецькій мові тут вжито
слово «Логос», що означає думку. Думка Бога так само велика, як і Сам
Бог. Він досконало знає Себе і все, що може від Нього відбуватися. Можна
сказати, що Бог мислить реальність, яка так само велика, як і Він.
З нами ж цього не відбувається: знання, яке є в нас про себе, про
нашу сутність, про наше минуле, сьогодення і майбутнє, нескінченно мале в
порівнянні з тим, чим ми є. Наша думка не так велика, як ми. Тому
можемо сказати, що наша думка − це породження нашого розуму.
Отже, Бог породжує у Своєму розумі досконалий образ Себе. І образ цей
однієї сутності з Ним і є тією ж реальністю. Це − друга Особа Пресвятої
Трійці: Син. Син, Логос − це думка Бога. Ісус − це Слово, що стало
плоттю.
У «Символі віри» ми стверджуємо, що Ісус Христос − це Бог від Бога,
світло від світла, Бог істинний від Бога істинного, народжений,
нестворений, єдиносущний з Отцем.
Те, що ми сказали про думки Бога, можна сказати і про Його любов.
Любов Бога велика настільки, наскільки великий Він є. Любов Бога велика
настільки, наскільки велике Його благо. Тому Любов Бога, яку ми
називаємо Святим Духом, − це та ж Божественна сутність, вона не інший
Бог, але так само велика, як Отець і Син. Ось третя Особа Пресвятої
Трійці. Святий Дух у лоні Трійці − це Любов: та любов, якою Отець
любить Сина, а Син любить Отця.
Які ж взаємини між трьома Особами в Трійці? Три Особи − або Іпостасі
− це один-єдиний Бог. Жодна з Осіб ні вище, ні нижче іншої. Вони
розрізняються між собою тільки стосунками: породжує (Отець) −
породжений (Син), Той, що видихається (Святий Дух), і видихає (Отець і
Син).
Звичайно, все сказане, повторюємо, лише натяк на спробу якось
пояснити Трійцю і зрозуміти цю неосяжну реальність, яка багаторазово
перевершує наші розумові здібності. Усім відомий епізод, що стався з
Блаженним Августином на узбережжі Остії: за переказами, коли Августин
прогулювався по берегу моря, розмірковуючи про таємницю Пресвятої
Трійці, він побачив хлопчика, який викопав ямку в піску і переливав туди
воду, зачерпуючи її черепашкою з моря. Блаженний Августин запитав,
навіщо він це робить. Хлопчик йому відповів: «Я хочу вичерпати все море в
цю ямку!»
Августин усміхнувся і сказав, що це неможливо. На що хлопчик
відповів: «А як же ти своїм розумом намагаєшся вичерпати невичерпну
таємницю Господню?».
Вирита в піску ямка − це наша голова, наші розумові здібності.
Таким чином, термін «Трійця», не будучи у вузькому сенсі біблійним,
був створений для того, щоб укласти цю неосяжну, незбагненну реальність у
межі, можливі для нашого обмеженого розуміння. Хоча у Біблії не
присутнє слово «Трійця», в ній, відповідно до сказаного, є всі елементи,
що підтверджують реальність, укладену в слово «Трійця». Не треба
забувати, що Біблія − це не звід доктрини, а Божественне Одкровення,
яке лягло в основу християнської доктрини, яка розкриває це Одкровення
впродовж століть під упливом Святого Духа, Який провадить Церкву до
повноти пізнання Бога.
Таким чином, головне − не слово «Трійця», а сенс, який ми вкладаємо у
вираз «Пресвята Трійця», що традиційно використовується для передачі
основоположної істини нашої віри.
За матеріалами http://ru.radiovaticana.va
|
