Гріх—причина страждання Ісуса Христа. Що робити, щоб полегшити ці страждання? Сповідь. - Молитви та повчання -  - Каталог цікавого!

1. Визначення гріха. Що таке гріх?

Гріх – це свідоме і добровільне порушення Божого закону.

Розглянемо по-порядку кожне слово цього визначення.

Що таке порушення?

Порушення – це щось, що ми не робимо правильно або те, що нам говорять, а ми не слухаємо. Наприклад, переходимо дорогу не на переході, і тим порушуємо правила дорожнього руху. Або коли бігаємо під час уроків, і тим порушуємо дисципліну у школі. Порушуємо обіцянку мамі краще вчитися і нічого для цього не робимо.

Отже порушення є щось недобре, щось, що веде до поганих наслідків.

Чому маємо дати місце старшим у автобусі чи допомогти донести сумку? Якщо ми не робимо цього, то який закон порушуємо? Де він написаний?

Це є порушення закону Божого. Що таке Божий закон?

Напевно, ви знаєте, що у кожній країні є свої закони: в Україні, і в Росії, і в Польщі... хто складає ці закони? Влада і президент.

Так само Бог, який є вищий від президента, має свої закони. Які це закони? 10 Божих заповідей (напевно деякі з них ви пам’ятаєте: не вбий, не кради, пам’ятай день святий святкувати, шануй батька і матір своїх і т.д.).

Бог дав дуже мало законів, всього на всього 10 заповідей, дав нам для того, щоб ми жили добре. Чи, може, Бог є суворим дядьком, який наставив багато законів у нашому житті і не дає нам вільно дихати: туди не ходи, слухайся шкільних правил, слухайся батьків, ходи до Церкви (коли ще хочеться спати) не роби того (не кради, не вбивай)? Ні, Бог є добрим батьком, який дуже нас любить і крім того знає все, в тому числі і те, що може з нами статися, якщо ми порушимо закон.

Наприклад, що чекає людину, яка краде у магазині? Тюрма, ганьба, муки совісті... Що чекає тих, які, не послухавшись маму, беруть сірники і починають розпалювати вогнище у стодолі? Можуть спалити все і згоріти самі. Цього не було б, якби вони пам’ятали, що Бог казав слухатися батьків.

Бог хоче нам тільки добра, хоче, щоб ми були щасливими, робили добро. І 10 заповідей допоможуть нам бути такими. Ми маємо виконувати їх не тому, що це суворі закони, але тому, що Той, хто нас любить хоче, щоб ми їх виконували для нашого добра. Якщо ми цього не робимо, Бог ображається. Тобто, гріх є ще і образою Бога.

Що таке гріх? Порушення Божого закону. Яке порушення? Добровільне. Що означає свідоме і добровільне? Це знати те, що є погано, і робити те, що ви самі хочете, і ніхто не заставляє вас. Наприклад, я маю вчитися, але йду дивитися телевізор. Ви знаєте, що зараз це недобре, що не матимете іншого часу для навчання, що це час, щоб вчитися,...? Хтось вас примушує дивитися телевізор? Ви знаєте, що зараз це недобре, але все-таки включаєте телевізор. Вас ніхто не заставляв, ви самі, добровільно і свідомо, порушили дисципліну.

Тоді пам’ятаємо, що гріх – це свідоме і добровільне порушення Божого закону.

2. Приклади гріхів.

У якому віці людина починає грішити? Людина може грішити не залежно від того, чи вона стара, доросла, чи дитина. Які гріхи можуть робити діти?

Подивимося на обов’язки дорослих і ваші обов’язки. Ваші батьки ходять на роботу, щоб ви мали що їсти, у що одягатися, щоб ви могли собі купити морозиво, ляльку чи пограти комп’ютерні ігри.

Який обов’язок маєте ви. Варити їсти? Працювати? Прати? Шити собі одяг? Заробляти гроші на свої книжки? Ні! Єдиний і головний обов’язок, який ви маєте зараз – це вчитися. Бог дає вам батьків, щоб піклувалися про все це, а вам дає можливість тільки вчитися. Це він дав вам життя, дав вам батьків, дав вам цю школу, цих вчителів, цих однокласників... і хоче від вас тільки, щоб ви були добрими учнями. Є багато дітей, які не мають такої можливості, хоча б дуже хотіли (сироти, бідні племена в Африці, каліки). Якщо ми маємо такий подарунок від Бога і не робимо цього, то сильно засмучуємо не тільки наших батьків і вчителів, але перш за все Бога. Ми ображаємо Бога, коли йдемо гратися чи дивитися телевізор замість того, щоб вчитися. Якщо пишемо шпаргалки, коли можемо вивчити. Все це є нашими гріхами, гріхами дітей.

Нашим гріхом може бути заздрість, коли ми починаємо кричати, якщо наш сусід по парті отримує вищу оцінку. Коли починаємо шукати гріхи у інших: "А дивіться, він також не вивчив! чи він також не написав! І що, що я не знаю, він також не знає!”

Знаємо добре, що кожної неділі нас чекає Бог у Церкві. Він дав нам цілий тиждень, щоб ми виконували всі наші справи. І один день захотів для себе, щоб ми подякували йому, поговорили з ним у молитві, прийняли Його у Причасті. Але нам хочеться поспати, нам лінь йти аж до Церкви, ми маємо ще вчитися (хоча могли для цього знайти інший час, якби тільки хотіли), маємо гратися з друзями. Цим самим ми кажемо, що Бог не головне для нас. що для нас є багато важливіші речі: наш сон, наше навчання, наші друзі... Звичайно, Бог, який дає все це нам, навіть саме життя, буде ображатися.

Але образа Бога може бути легка, а може бути важка. Як, наприклад, коли ми сваримося з своїм другом. Інколи ця сварка може бути легкою: миримося через декілька хвилин. А може бути важкою, на довго, або й назавжди.

Так і гріхи є важкі і легкі. Адже є різниця, коли людина вкраде цукерок і коли пограбує магазин; посвариться з мамою чи вдарить маму. Коли ми важко ображаємо Бога, прямо порушуємо Його 10 Заповідей – це важкий гріх. Коли робимо щось, що є погано, і ми це дуже добре знаємо, ніхто нас не примушує. Коли ви не знали, що це погано, або вас примусили, то це не є важким гріхом. Наприклад, багато дітей не знають, що не ходити у неділю до церкви є важким гріхом. Коли ж вони дізналися про це і, знаючи, не хочуть ходити, дуже важко ображають Бога.

3. І що стається, якщо ми ображаємо Бога важко,
тобто робимо важкий гріх?
Ми втрачаємо Божу ласку.

Що таке Божа ласка?

Божа ласка – це дар Божий, який робить нас Божими дітьми та спадкоємцями неба.

Тобто, Божа ласка – це щось у середині в нас, що робить нас Божими дітьми. Якщо ми маємо Божу ласку, можемо називати Бога нашим Отцем. Тоді Він нами опікується, переживає, турбується про нас, як справжній тато. Вислуховує усі наші проблеми, коли ми молимося. Допомагає робити добро.

Крім того ми маємо право на все, що належить Богу. Наприклад, якщо вмирає якийсь багатий чоловік, кому залишає все своє багатство? Своїм дітям. Так само Бог дасть нам у небі все, що Він має – усі багатства світу, вічну любов, вічну радість, вічне щастя. Чи були ви колись щасливими? Але це була лише мить, невеличкий період часу. У небі так буде завжди.

А тепер уявіть, що ми втрачаємо цю Божу ласку. Вже більше не можемо називати Бога нашим Батьком. Ми образили Його нашим гріхом. Він вже не слухає нас, не чує наших молитов. Не бачить наших проблем, не охороняє нас, і нас постійно чекає небезпека. Це як би ваші батьки вигнали вас з дому і сказали: будьте самі, йдіть куди хочете. Так є людина без Божої ласки. Її душа помирає, хоча тіло ще живе. І якщо така людина вмирає, її вже не чекає небо і вічне щастя, але пекло, де вона постійно буде страждати, де буде біль, ненависть і найголовніше, що вона ніколи! Вже не зможе бачити Бога і Його любити. І це правда. Пекло дійсно існує. І у ньому, як розповідали деякі святі, є навіть діти, які ображали Бога своїми гріхами. І не потрібно багато гріхів, не потрібно бути вбивцею чи злодієм, щоб заслужити пекло, досить лише один раз важко образити Бога.

Коли ми робимо легкий гріх, Божа ласка не пропадає у нас. Ми ще можемо називатися дітьми Божими. Але кожен наш навіть найменший гріх приносить Богові смуток, він є як ті колючки на терновому вінку Ісуса Христа. Ми всі маємо йти до Бога, який як добрий Тато чекає нас. і ці важкі гріхи зупиняють нас на цій дорозі, стають перешкодами, щоб бачити Бога. Наша совість стає твердою, ми перестаємо помічати, що ображаємо того, хто нас дуже любить. Багато легких гріхів рано чи пізно призводить до того, що ми робимо важкий.

Якщо ви образили свого друга, хочете помиритися? Якщо друг образився, хочете, щоб вибачив вас і забув про образу? Так само і з Богом. Він є той, хто любить нас найбільше, хто є нашим найбільшим другом і батьком. Якщо так трапилося, що ми згрішили, образили Його своїм гріхом, чи маємо ще шанс знову стати Його дитиною, знову повернути собі ласку Божу?

Так, маємо єдину можливість – це Сповідь. Це Свята Тайна, через яку відпускаються усі наші гріхи. Бог є дуже добрий. Він не хотів, що ми йшли у пекло через один гріх. Він залишив нам священиків. Кожен священик під час Cповіді є як Ісус Христос і має владу відпускати нам гріхи. Тому ми не маємо стидатися священика, він просто інструмент Божий. Маємо уявляти себе перед самим Ісусом, який вислуховує нас з великою любов’ю і завжди чекає на нас як на своїх дітей, які хочуть попросити вибачення.

Щоб Сповідь була доброю, потрібно 5 умов:

1. Іспит совісті.

Ваша совість є як кіноплівка, яка бачить усе, що ви робите, добре і погане. Тож перше, ніж приступати до Сповіді, ви повинні перекрутити цю плівку, і вона вам скаже, що поганого ви зробили. Можете брати 10 Заповідей і дивитися, як порушили 1-шу, 2-гу і т.д. Або можете пригадувати, з ким ви гралися, навчалися чи відпочивали, де ходили, що робили.

2. Жаль за гріхи.

Сповідь не повинна бути просто перерахуванням ваших гріхів. Маєте шкодувати за те, що так образили Бога, образили Того, хто нас найбільше любить.

3. Постанова поправитись.

Не хочу більше так робити, не буду більше ображати Бога.

4. Сповідь.

Не замовчувати важких гріхів.

5. Виконати покуту.

Зробити те, що каже священик.

kyrios.org.ua