Меню сайту
Категорії розділу
Запитуємо священика [4]
Релігійний календар [50]
Наш обряд [6]
Тут ви зможете знайти пояснення нашого обряду.
Історії з життя [9]
Молитви та повчання [19]
В цій категорії ви зможете знайти молитви, які Вас зацікавлять, щоб використовувати їх у своєму житті.
Різне [9]
Вражена блискавкою [8]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 731
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу
Головна » Статті » Молитви та повчання

Час на молитву
Час – це той продукт, який швидко псується. Його не можливо ані зупинити, ані розтягнути, ані зменшити чи збільшити за допомогою будь-яких технічних засобів. Але час можна виграти, отримати, заслужити раціонально використати, якщо в нашому людському житті має належне місце стосунок з Богом.

Ми «біжимо» за часом, намагаємося використати всі шістдесят секунд у хвилині, всі шістдесят хвилин у годині, а часом і більше, щоб встигнути за темпом життя і світськими справами, які самі ж постійно встановлюємо для себе. А саме: робота, зустрічі, поїздки, телебачення, мобільні справи, діти, затори на дорогах... тиск невідкладних справ, навіть молитва – на все це потрібен час. Тепер часто виникають запитання: а де взяти час на всі справи? як усе встигнути? що можна не виконувати, щоб зекономити час для чогось важливішого? Ми знаходимо час на різного роду справи, але на молитву, чомусь, часу в нас не вистачає. Банально, але факт: «Щоб знайти час на молитву, то мусить статися якась важлива подія, яка потребує Божої допомоги, вказуючи на людську недосконалість!»

В такий спосіб зауважуємо важливість для нас молитви, хоча інколи не усвідомлюємо цього. Папа Римський Венедикт XVI говорить про молитву як таку, що дає нам надію, адже, – каже він, якщо мене вже ніхто не чує, Бог як і раніше слухає мене. Навіть якщо я більше не можу ні з ким говорити, якщо мені ні до кого волати, з Богом я можу говорити завжди. Якщо більше немає нікого, хто б міг допомогти мені – там, де йдеться про потреби чи очікування, що перевищують людську здатність надіятися, – Він здатний мені допомогти. Таким чином надіючись на Бога, ми продовжуємо з Ним спілкуватись, щоб знайти задоволення своїх потреб, тобто досягти щастя.

Подекуди здається, що людина розставивши пріоритети своїх діл намагається встигнути все зробити за рахунок того, що спершу виконує хутко всі менш важливі термінові і нетермінові справи, а уже потім всі більш важливі термінові і нетермінові роботи. Цим самим робить помилку у плануванні свого часу, оскільки для важливих діл не залишається вільного місця. В результаті чого на молитву теж не залишається часу бо молитва була і є для людей серед важливих справ.

Одначе є чудове рішення проблеми коли молитися, навіть коли ми зайняті. Парадоксально, але знову ж таки залишається фактом те, що хто витратить час на щиру молитву, той заощадить його на всі наступні справи. Вся ізюминка цього парадоксу полягає в Божому благословенні нашої зайнятості, адже Творцеві відомо всі наші потреби, наша неміч і недосконалість і наша потреба в Його допомозі. «Коли Господь та не будує дому – дарма працюють його будівничі. Коли Господь не зберігає міста – дарма пильнує сторож. Дарма устаєте рано, засиджуєтеся допізна...» (Пс. 127:1-2). Всевишній є поза часом, відповідно легко допоможе нам упоратись із нашими ж справами, щоб ми мали час Його славити і величати, головне в цьому процесі є наше бажання бути з Ним. Хтось сказав, що коли ми працюємо, саме ми працюємо, але коли ми молимося, працює Бог. Його могутність доступна тим людям, які моляться і глибоко переконані, що Він може змінити все.

Щоб знайти час на молитву у нашому житті не обов’язково має передувати важлива подія, достатнім є усвідомлення нашої потреби у молитві. Буває що ми «наберемо», тобто зобов’язимо себе багацькою кількістю різного роду молитов, що дійсно в добі не вистачить і двадцяти чотирьох годин щоб ті молитви лише перечитати, не кажучи вже про їх дійсне моління. Господу не потрібні стандартні заїжджені фрази, а наша щира розмова з ним чи словами серця, чи словами богословських укладених молитовних текстів. Ісус вчить молитись постійно, але це не означає цілодобово проказувати молитви, а бути молитвою у Господі.

Отож, коли нам молитись якщо ми зайняті? Шукаючи відповідь на це та подібні до нього запитання, звернімо увагу на певні важливі елементи. Найперше потрібно усвідомити собі, що часу ніколи не вистачить на всі справи, але його завжди буде достатньо на важливі діла серед яких є молитва. Наступним елементом є те, що витрачений час на молитву надалі подвоює продуктивність нашої праці. Ніхто нам не виділить часу для розмови з Богом окрім нас самих. Час, який ми витрачаємо на молитву – потрібен скоріше не Господу, а найперше нам самим. Час на молитву можна знайти всюди, де б ми не перебували: під час подорожі, у храмі, у транспорті, в приміщенні і на вулиці, вдома й на роботі, в спільноті й в самоті. І головне, втрачений нас на молитву неможливо ані повернути, ані надолужити, оскільки немає визначника коли саме він мав бути, а тому пильнуймо його найперше, а все інше нам додасться.

Один мудрець був відомий серед своїх учнів тим, що відзначався великою працездатністю. Вони запитували його, як він справляється з усією робою і ніколи не впадає в стрес, а є завжди спокійним і зібраним. Він їм відповідав: «Якщо я стою, то стою, якщо іду, то іду, якщо біжу, то біжу!» Учні його ж перечили: «Не в цьому ж ваша тайна, і ми теж так робимо і у нас значно менше роботи». Мудрець їв відповідав: «Можлива вся причина в тому, що коли ви стоїте – ви вже ідете, коли ви йдете – ви вже біжите, коли біжите – то ви вже у кінцевої цілі!» В сьогоднішній час багато людей в цій історії серед учнів може упізнати себе. Адже вир нашого буденного життя такий сильний, що наші думки над ними так заполонюють нас, що ми вже не в змозі відділитись думками від справ, навіть під час молитви. Коли молимось ми часто думаємо про щось інше, головне не про молитву. Хоч буває, що й у молитві згадуємо про що думаємо зі своїх справ, коли просимо допомоги Бога у їх вирішенні, коли дякуємо Богові за всі ласки надані нам, в тому числі за всі радості і турботи.

Здавалось би дивною, але приємною думкою є та, що я зауважив колись, що молюся, коли працюю, але ніколи не працюю, коли молюся.

Категорія: Молитви та повчання | Додав: Адміністратор (10.03.2011)
Переглядів: 602 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Наші партнери
  • Архієпархіальне Управління
  • Парафія Кирила і Методія
  • Радіо "Дзвони"
  • RISU


  • Система Orphus

    Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
    Copyright Roman Boyarskyy © 2020 Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz