|
| Статистика
| |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
|
| | |
|
Лист Ісуса...
Вітаю Тебе, дорогий друже! Пишу Тобі цього листа, хоча Мені б хотілося
порозмовляти з Тобою особисто і наодинці. Проте знаю, що для цього в
тебе завжди бракує часу. Вчора вранці, наприклад, Я довго чекав, поки Ти
прокинешся, щоб разом з Тобою побудувати плани на прийдешній день,
надати Тобі сили і впевненості для нелегких справ. Але Ти відвертався,
щоб хоч на декілька хвилин продовжити свій солодкий сон.
А потім у Тебе просто не було часу: вмивався, старанно чистив зуби,
прискіпливо одягався, ретельно причісувався… останній погляд у дзеркало і
Ти підійшов до дверей. На якусь мить, коли Твій погляд натрапив на
Біблію, Я подумав, що Ти хочеш прочитати Моє Слово, поспілкуватися зі
Мною, хоча б хвилинку, Я навіть знав, як подарувати Тобі свій час. Але
Ти пішов, щільно зачинивши двері.
Протягом дня Я знову і знову намагався зав'язати розмову з Тобою. Чекав
цього моменту. Ти пам'ятаєш сніданок: смачна їжа, запашний чай – це все
від Мене. Однак Ти навіть не подумав про це, не кажучи вже про слова
вдячності.
Після поживного обіду Ти тяжко зітхнув, а Я стояв поруч і очікував, що
саме зараз Ти розкажеш про наболіле, про все, що пригнічує душу і
попросиш допомоги. Але якась думка, очевидно дуже важлива для Тебе,
відволікла Твою увагу, і думки закрутилися, шукаючи виходу. Одним
словом, для Тебе проблем вистачало завжди. Вони кожного дня навалювалися
на Тебе таким вантажем, що перекреслювали все інше. Тобі ставало дуже
важко. Чому ж Ти не звертався до Мене?
Пам'ятаєш, недобра звістка захопила Тебе зненацька? Я в той час був біля
Тебе, Я так хотів висушити Твої сльози, і навіть намагався зробити це
по-Своєму: послав Тобі легкий, теплий вітерець, птахів щоб вони веселили
щебетом і співом відволікли Тебе від гірких думок, сонячне проміння,
голубе небо,… – це все для Тебе. Але Ти вже вкотре нічого не зрозумів,
не заговорив зі Мною.
І навіть увечері, прийшовши з роботи – не згадав Мене. Нашвидкуруч
повечеряв, увімкнув телевізор і телепрограми надовго захопили Тебе.
Невже вони цікавіші, ніж спілкуватися зі Мною?! Невже важливіші і ті
проблеми, які не покидали Тебе ще й увечері?
Ти втомився за день, Я Тебе розумію. Не звинувачую за те, що майже в
знемозі впав у ліжко. У такому стані важко молитися, думати про духовне,
але Я все таки надіявся на це, бо в якусь мить у Тебе майнула думка про
Мене, але це було вже крізь сон, який швидко заволодів Тобою. Ти ж не
чинив опору. А Я так чекав… Хотів разом з Тобою згадати про день, що
минув, проаналізувати його. Повір: Я би потішив Тебе, заспокоїв Твій
біль… Але Ти не захотів…
Тож коли настане новий день, згадай про Мене. Пам'ятай, що Я завжди поряд з Тобою.
З любов'ю, Твій товариш Ісус.
Джерело: Марійська дружина ц. Христового Воскресіння
|
Категорія: Історії з життя | Додав: Адміністратор (25.06.2011)
|
Переглядів: 804
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
| |
| | |
|
|