«Повернутись до життя», щоб по-справжньому жити - 14 Вересня 2012

Кожен день – це справді подарунок самого Бога. Дуже часто, однак, попри життєві труднощі та турботи, ми цього всього зовсім не усвідомлюємо, ба більше того, богохулимо, називаючи життя рутиною. Для тих, хто на мить призупинившись, побачить швидкоплинність і скроминучість земного життя, все навкруги якось починає набирати зовсім іншого забарвлення, а проблеми, які існують, вже не здаються аж такими великими, а стають питаннями, які просто потрібно вирішувати.

Але кожного дня, нажаль, на нашому життєвому шляху трапляються такі люди, які після прочитання цих перших рядків, по відношенні до себе, можуть вважати написане простим сарказмом. І це зовсім не дивно! Бо для тих, хто в своє життя, з різних причин, впустив підступного «ворога», який під виглядом друга та союзника, обіцяючи вирішити всі проблеми і задовільнити будь-які забаганки, почав керувати їхнім життям, все виглядає не так вже і обнадійливо.

Той, хто зберіг найбільші Божі дари - світлий розум і право керувати своїм життям, може лише здогадуватись, як це жити в тенетах залежностей. І лише самі зележні можуть розказати як це, коли бачиш, що не ти, а він – алкоголь, є справжнім володарем твого життя. Лише, ті, хто часто будучи відкинутими суспільством через свою залежність, знають як це важко і лише вони можуть розказати, що це за страждання, коли вже не віриш, що щось в твоєму житті може змінитись. Що таке жити в пеклі? Тут на землі, про це нам можуть розповісти хіба що ті, хто живе в полоні наркотичної чи алкогольної залежності. І мабуть саме їм найкраще знати, що це за відчуття покинутості. Кожен християнин знає, що існують гріхи проти Святого Духа, серед яких такі як «безнадійність на Боже милосердя» та «нерозкаяність аж до смерті». І можливо не одному з послідовників Спасителя неодноразово хотілось застосувати ці гріхи щодо до тих, кого називають п’яницями та алкоголіками та сказати «їх хіба що могила виправить». Нікого судити жодного права ми не маємо, зате маємо право та обов’язок, ділитись Живим Словом, самим Ісусом з тими, хто втратив надію.

Якщо той, Хто смертю смерть подолав, покликав до життя померлих, то Він зможе повернути до життя і тих, хто поневолений тенетами залежностей. Для їхнього порятунку Господь потребує усіх, хто з любов’ю може дати залежним проблисок надії та показати шлях туди, де для них може початись нове життя.

Для кожного, хто хоче зробити добре діло та виявити свою любов до своїх рідних, близьких чи знайомих алкозалежних, але не знає як і де це можна зробити, написані ці рядки. Місцем, в якому спеціалісти, разом з духівниками протягом 10-ти днів надають таку допомогу є с. Заздість, що на тернопільщині.

Немає мабуть більшої радості від тієї, коли бачиш, як ті, хто здавалось уже померли, повертаються до життя! Тому не будьмо байдужими до наших ближніх, станьмо для них посланцями надії та повернімо їх до Життя!

Довідка: з 1-го по 10-те жовтня 2012 року, вже вкотре, підкомісія УГКЦ «За тверезість життя» запрошує людей, які страждають від недуги пияцтва, взяти участь у 10-ти денній духовній терапії «Повернення до життя». Місцем проведення терапії буде реколекційний будинок у с. Заздрість, Теребовлянського району, Тернопільської області. З залежними від алкоголю, в продовж періоду терапії, постійно працюватимуть священик, християнський психолог та терапевт з узалежнень. Пропонована терапії не є медикаментозною. За більш детальною інформацією прохання звертатись до християнського психолога за телефоном: 097.611.64.75 (Марія).

Інформаційна служба підкомісії
«За тверезість життя»
Івано-Франківської архиєпархії