Таємниця подружжя - 9 Червня 2011 - Парафія Пресвятої Трійці

Як вдало названо двох людей, які живуть у шлюбі - подруги. Справді, саме слово "подружжя", мабуть, походить від слова "друг", і, думаю, це не випадково. Адже у Книзі Сираха знаходимо: "Вірний приятель - міцна захорона: хто знайшов його, той знайшов скарб" (Сир. 6, 14). Бо між справжніми друзями є дуже прекрасні стосунки: їм хороше разом, вони можуть інколи сперечатися, але ніколи не ображатимуть один одного лайкою. Коли одному болітиме, іншому не буде байдуже. Перед справжніми друзями немає невирішальних труднощів. Саме так має бути і в подружжі.

Коли кажеш про це молоді, вони посміхаються, мовляв, це нереально. Але пригадаймо собі подружжя, про які говорить Біблія: Єлисавета і Захарія, Йоаким та Анна, Рута та Вооз та ряд інших прекрасних зразків сімейного життя. Просто у сучасному світі під "подружжям" розуміється зовсім інше. Більшість думає, що якщо їм двом весело проводити час разом, їх поєднує приємний обом статевий зв'язок, то це привід одружуватись. Або інколи доводиться чути парадоксальні вислови типу: "У нас уже всі друзі одружені, то й ми, щоб не відставати, теж одружимося". А запитаєш таких: "А як же ви жити плануєте?", знизують плечима, мовляв, як усі. Мене дуже лякає така позиція. Не знаю, чи то правда, що любов сліпа, чи то така довіра до прислів'я: "Стерпиться-злюбиться", але молоді люди зовсім не звертають увагу на ті риси характеру, на ті уподобання партнера(-ки), через які потім, уже після одруження часто настає непорозуміння.

Було б невірним сказати, що у Католицькій Церкві люди не розлучаються. Сама знаю чимало розбитих родин, і це дуже болить. У кожної родини своя складна ситуація, а часом і ціла трагедія. Кожен шукає розуміння, а не докорів. Але з усіх їхніх історій можу зробити висновок - початок, чи бодай натяк було зроблено ще до укладення шлюбу. Багато молодих мають надію, що після їхнього вінчання у них все піде чудово, бо ж сам Господь благословляє їхній союз. Так, Господь буде з цими двома, але Він не буде, засукавши рукава, вирішувати їхні проблеми, шукати забезпечення для їхньої сім'ї.

Є ще одна така хибна думка: після одруження він (вона) зміниться так, як я того схочу. Не плекайте марних ілюзій! Колись мені один священник сказав: "Все, що тобі не подобається в твоєму хлопцеві, спробуй змінити до весілля". Так, якщо твій хлопець палить при тобі, тобі це не подобається, але ти мовчиш, не думай, що після весілля він перестане це робити. Одна моя знайома дуже тішилася, коли її хлопець, випиваючи з друзями, ставав веселим і кумедним. Після весілля їй хотілося, щоб він допомагав їй з хатньою роботою, проводив час із нею, натомість його "концерти" почали її дратувати. Таких історій сотні.

Тому б хотілося сказати: добре зважуйте своє рішення, якщо є якісь вагання - не поспішайте з одруженням, подумайте, чи та людина, яка поряд з вами є справжнім другом. Щоби потім вам не довелося шукати у Бога пояснень: "Чому так?" Адже відповідь - у вашому серці.

Людмила Глухова