Проповідь на празник св. Миколая Чудотворця - 16 Грудня 2012 - Проповіді

Проповідь на свято св. Миколая Чудотворця

Слава Ісусу Христу!

Сьогодні наша свята церква вшановує великого свого святого отця Миколая, Мир Лікійського чудотворця, який народився далеко від нашої української землі, нашої батьківщини, але його знає кожний наш співгромадянин, його знає найменша дитина, яка з нетерпінням чекає того святого вечора. Вона має в своїй уяві доброго святого, милосердного старця, який прийде до неї з подарунками і як вона бажає його побачити, як вона довго чекає, аж поки зморить її сон. Народився св. Миколай 280 р. у Потарі в провінції Лікії в Малій Азії, в добрій християнській родині Теофана і Нонни. Вже з молодих літ св. Миколай дивував всіх своєю християнською праведністю. Уникаючи різних розваг, увесь час присвячував читанню Св. Письма, молитвам, постові, неначе готуючи себе до майбутнього Служіння Богові.

Коли він підріс, то став монахом, а згодом став священиком. Все своє майно, яке успадкував від батьків, що померли від чуми, роздав бідним. Вістка про його щедрість та про багато інших дивних речей, яких він здійснював, передусім для добра нещасних дітей та молоді, поширилася по всіх усюдах, і це стало причиною, що люди почали його називати «чудотворцем».

Його стрий, єпископ патерський, бачив побожність свого родича Миколая. Передбачивши в ньому великого угодника, єпископ вирішив взяти його під свою опіку і зарахував його до духовенства патерської Церкви.

Отець Миколай хотів віддатись повністю молитві та подвигові монашого життя, але Господь вказав іншу дорогу для праведного мужа. Святий Миколай став лікійським архієпископом, його одноголосно вибрали єпископом зібрані в місті Мирі.

Він сповна віддався для добра церкви. Двері його серця відчинені для всіх, хто може з вірою просити його допомоги, він нікому не відмовить, усіх вислухає і подасть всім потіху. Він пам’ятає про обов’язок молитися, про необхідність та користь молитви, а також зносити всі прикрощі, яких в житті не буде бракувати.

325 року Святий Миколай брав участь у Першому Вселенському Соборі в місті Нікея. Собор усунув багато роздорів і завів порядок у Церкві. Захищаючи чистоту Христової науки, Церква Христова назвала о. Миколая «Правилом віри». Він вчить нас правдивої віри, яка для нас є сонцем, що освічує нашу душу. Лікарем, що лікує нашу природу, зіпсовану первородним гріхом. Від упадку наших прародичів в раю, серце наше стало цією запущеною ріллею, що родить бур’ян і терня. Це підтверджує сам спаситель: «із серця бо виходять лихі думки, убивства, перелюби, розпуста, крадежі, лживе свідчення, богохульства. Це сквернить людину…» (Мт. 15, 19-20).

Віра помагає нам віднайти ту моральну красу, яку ми мали перед гріхом. Вона вливає в наше життя чесноти, котрі відроджують нас. Віра для нас є ангелом потіхи, що серед терпінь життя спішить нам з полегшою, розрадою і потіхою. Бо наше життя – це хресна дорога. Сам Спаситель навчає нас, щоб ми плекали в собі сильну віру. «Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так» (Мр. 11, 22, 23).

Приклад життя святого Миколая показує нам, як плекати свою віру, боячись гріха визнавати правдиву віру, про яку вчить свята церква. Відкиньмо всі злі науки, як о. Миколай відкинув неправдиву науку Арія на Першому Вселенському Соборі. Подібно до аріан, сектанти стверджують, що Христос не є Богом, а людиною. Загляньмо до Святого Письма і знайдемо, що Христос є не лише людиною, але і правдивим Богом. Святе Письмо говорить, що є один Бог – Творець неба і землі, який не має ані початку, ані кінця. Господь існує в трьох особах: Отця, Сина і Святого Духа.

Сектанти не слухають, що говорить сам Ісус Христос, аби люди визнавали Сина на рівні з Отцем. «Щоб усі почитали Сина, як почитають Отця. Хто не почитає Сина, той не почитає Отця, який послав Його» (Ів. 5, 23). Вшановуючи сьогодні пам’ять святого отця нашого Миколая, стараймося наслідувати його святу віру, не даймося, щоб нас зрадили вороги церкви Христової. Нехай наша віра породить в нас любов до ближнього, милосердя, яке було у святого отця Миколая. Щоб наша віра вдосконалювалася молитвою і постом. Щоб ми своїм життям завоювали собі нев’янучий вінець слави за молитвами святого отця Миколая. Амінь.

Слава Ісусу Христу!