Собор Архистратига Михаїла - Релігійний календар -  - Каталог цікавого!

Чудовий світ божий і в світлі дня і при місячному сяйві ночі – не тільки влітку, коли все цвіте і буяє, але і в час завмирання природи. Та крім цього видимого світу, є ще кращий світ – невидимий, населений ангелами. Ми не бачимо тепер ангелів своїми тілесними очима, як не бачимо власної душі, але вони нас бачать, беруть участь в наших справах, про що свідчить саме ім’я «ангел», що означає вісник, або посланець. Названі вони так тому, що Бог посилає їх об’являти і виконувати свої накази і свою волю. Бог створив ангелів для їх щастя, яке полягає в спогляданні Всевишнього, єдиного Джерела блаженства. Земне щастя людей у порівнянні з небесним щастям ангелів є тільки слабеньким променем – подібно до легкої тіні, що колишеться на піску. Присутність ангела – атмосфера щастя, його погляд – радість, його пісня – одухотворення.

Хоча ангели не мають тілесного вигляду, але Свята Церква, допускаючи зображення самого Бога, з давніх часів почитає і зображення ангелів. Святий Діонісій Ареопагіт, учень апостола Павла, у своїй книзі «Про небесну ієрархію» так пояснює значення наступного: «Коли ангелам дають символ вогню, то вигляд вогню вказує на богоподібні властивості ангелів». Зображують ангелів у вигляді людини тому, що «людина наділена здатністю підносити свої очі вгору», при цьому крила означають швидкість пересування. Зображення ангелів без повного одягу і взуття означає їх свободу, неприв’язаність до всього зовнішнього, священничий одяг – означає , що «їх життя посвячене Богові» , жезли – «владичні достоїнства».

В християнській релігії основою для створення церковного вчення про ангелів стали труди Апостола Павла, Григорія Богослова і Діонісія Ареопагіта (V-VI ст.).
Ось вибудувана ними ієрархія ангелів:

Перший чин (вища ієрархія):
СЕРАФИМИ – шестикрилі ангели – «полум’яніючі, вогненні». Вони полум’яніють любов’ю до Бога і багатьох спонукають до неї.
ХЕРУВИМИ – чотирьохликі і чотирьохкрилі ангели – «премудрість, освіта». Це розповсюджувачі знань, мудрості. (З їх чину був Сатана).
ПРЕСТОЛИ – «Богоносні» – на них Господь сидить, як на престолі й вершить свій суд.

Другий чин (середня ієрархія):
ПАНУВАННЯ – наставляють земних володарів мудрому керуванню, вчать володіти почуттями, приборкувати гріховні прагнення.
СИЛИ – творять чудеса й надсилають благодать чудотворення й прозорливості вірним Богу.
ВЛАДИ - мають владу приборкувати силу диявола.

Третій чин (нижча ієрархія):
НАЧАЛА – їм доручено управляти Всесвітом і стихіями природи.
АРХАНГЕЛИ (начальники) – вчителі небесні, навчають людей, як поводитись у житті. В християнстві їх сім: Михаїл («Хто як Бог?»), Гавриїл (сила Божа), Рафаїл (допомога, зцілення Боже), Уриїл (вогонь і світло Боже), Салафиїл (молитва до Господа), Ієгудиїл (хвала Господу), Варахиїл (благословення Боже).
АНГЕЛИ – найбільш близькі до людей. Вони оголошують наміри Божі, наставляють людей на доброчесне і святе життя. Серед них ангели-хоронителі, яких Бог посилає до кожної новонародженої дитини з дорученням довічно опікуватись нею.

Ті, хто вивчав канонічні релігійні твори і апокрифи, систематизували відомості про ангелів і склалася така історія.

В далекі часи, коли Творець виношував думки про створення Світу, йому знадобились помічники. Тому в Перший День він сотворив Світло і ангелів. По завершенні своєї титанічної роботи Бог доручив ангелам охороняти землю і людей. Першим помічником у нього був досконалий, талановитий, розумний і надзвичайно красивий ангел на ім’я Денниця або Люцифер (давньогрецькою), що означало «ранкова зірка», «той, хто несе світло». Він дуже ревно поставився до того, що Бог наділив людей здатністю творити і бачити суть речей і цим наче наблизив їх до себе. Виборюючи своє ексклюзивне становище, він захотів стати рівним Богу і зумів схилити на свій бік майже третину ангелів, які зчинили повстання.

В трагічний момент розбрату серед небесних сил знайшовся Архангел, який спромігся згуртувати ангелів, вірних Богу, і тих, що вагались. З закликом «Хто як Бог?» (в значенні «Ніхто не може бути рівним Богу») – він очолив небесне воїнство, яке у нещадній війні перемогло Люцифера і скинуло його з прибічниками з неба під землю, до пекла. Цей заклик став його ім’ям – МИХАЇЛ, а він з того часу – Архистратиг – керманич небесного війська добрих ангелів.

Після отриманої перемоги архангел Михаїл зібрав всі сили небесні і сказав: «Уважаймо, щоби прославити піснями Господа всіх». Це зібрання носить назву собор Ангельський, пам’ять якого святкується св. Церквою 21 (8) листопада і цей день іменується Собором Архистратига Михаїла і інших Небесних Сил безтілесних.

Ангели, що залишились вірними Богові, осяяні відблиском Божої слави, світлом Божества, благословлять Господа і виконують Його волю, радіють каяттю грішника, заносять наші молитви перед престолом Всевишнього і моляться за нас, беруть живу участь в справі спасіння людини. В Старому Завіті були вони посередниками Божої об’яви, як це відомо в історії патріархів, коли Бог дав заповіді на горі Синай і т.п.; в Новому Завіті вістку про народження Предтечі приносить Захарії ангел, який благовістить Пресвятій Діві Марії народження Спасителя, піснями прославляє на полях вифлиємських різдво Богочоловіка, ангели сповіщають про воскресіння і вознесіння Ісуса Христа. Жодна подія нашого порятунку не здійснена без впливу ангелів.

Невидимою рукою веде Ангел-Хоронитель довірене йому дитя з колиски, аж до останньої хвилини по небезпечній дорозі цього світу. Там, де різного роду труднощі і перепони на шляху земного життя, де його щохвилини зустрічають спокуси – там і старанність Ангела-Хоронителя помножена в кілька разів; всіма засобами намагається він утримати нас від гріха і спрямувати на дорогу чесноти, радить, нагадує і застерігає нас, вказує на страшні наслідки гріха і наповнює серце наше рятівним страхом перед святим і справедливим Богом.

Любов ангелів до людей є настільки великою, що навіть і тоді, коли людина, що поринула у злі пристрасті і спокуси злого духу, зійшла з дороги чеснот і потрапила в гріх і проступки, Ангел-Хоронитель не залишає її, але навпаки подвоює свої старання і жертвує їй все, лиш би тільки привести на дорогу спасіння.

Ангел-Хоронитель стоїть при нас в кінці життя нашого, потішає і скріплює нас в ті страшні хвилини, коли смерть переймає нас страхом, коли душа наша боїться і тремтить перед близьким судом, він тоді старається полегшити нам ту важку боротьбу і приготувати нам щасливу смерть.

Участь ангелів у нашому порятунку не можу здійснюватись проти нашої волі. Святий Апостол Павло пише про ангелів: «Чи всі вони не є духами служіння, що послані на службу тим, що прагнуть наслідувати спасення» (Евр. 1, 14); отже ті, що не прагнуть спасіння, тобто невіруючі, не користуються охороною ангелів. Не користуються охороною і великі грішники. «Як дим відганяє бджоли – говорить Іван Золотоустий, – так і Ангела-Хоронителя відганяє від нас гріх». Ревною молитвою і каяттям ми можемо притягнути до себе Ангела-Хоронителя і відігнати дух зла. «Оточить ангел Господній тих, що бояться його, і вибавить їх …» (Пс. 33, 8), говорить Псалмоспівець.

Саме тому з особливою ревністю повинні просити ми у Господа Ангела миру, вірного наставника, хоронителя душам і тілам нашим.

«Мій Ангеле Святий, Небесний друже мій,
Веди мене до Бога, бо це моя дорога.
Щодня мене пильнуй, від злого все рятуй.
Я хочу свято жити і Богові служити».

Інформаційний центр