Празник Стрітення засновується на події з життя нашого Спасителя,
яку записав святий євангелист Лука (2, 22-40). Закон Мойсея приписував,
щоб кожна жінка після народження дитини 40 днів не сміла входити до
храму, бо в той час вона вважалася нечистою. Ці 40 днів називалися
днями очищення. Після закін чення цих днів мати новонародженої дитини
приходила до храму і приносила жертву очищення. Багатша жінка
жертвувала однолітнє ягня на всепалення та молодого голуба або горлицю,
а вбога повинна була принести пару голубів або пару горлиць. Пречиста
Діва Марія, як Божа Мати, не була зобов'язана до обряду очищення, бо
освятилася Христовим Різдвом, як каже кондак празника: "Утробу Дівичу
освятив Ти різдвом Твоїм". Та все-таки вона в покорі виконує припис
закону і приносить у жертву дві горлиці.
Празник Господнього Стрітення започатковано в Єрусалимі в другій
половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця С. Етерія у
своєму щоденнику, де називає його "40 днем після Богоявлення". Його
святкування описує так: "Сороковий день після Богоявлення святкується
дійсно з найбільшою урочистістю. Цього дня йде процесія до храму
Воскресення, де всі збираються на Літургію. Правиться за приписаним
порядком з найбільшою урочистістю, наче на Пасху. Усі священики
проповідують і також єпископ. Усі вони пояснюють текст Євангелія, де
говориться, що 40 дня Йосиф і Марія принесли Господа до храму" (Гл.
26).
З Єрусалима празник поширився на увесь Схід, але лише в VI ст. за
цісаря Юстиніяна (527-565) він набирає особливого значення. Цісар
Юстиніян наказав уважати Господнє Стрітення за великий празник і
святкувати його в цілому цісарстві. Через це в богослуженнях цього
празника Церква кілька разів молиться за імператора.
Празник Стрітення на Заході первісно був Господським і щойно
набагато пізніше став вважатися Богородичним та називатися Очищення
Пречистої Діви Марії, або Пожертвування Ісуса у святині. Нові приписи
латинської Церкви з Другого Ватиканського Собору знову поставили
Стрітення серед Господських празників. У Східній Церкві Стрітення
належить до Богородичних празників і подекуди має також назву Стрітення
Пресвятої Богородиці.
Дух богослужби Стрітення є той самий, що й дух Христового Різдва і
Богоявлення: прославити Богоявлення на землі, звеличити Христове
божество та віддати честь Пречистій Діві Марії, як Богоматері. Стихири
вечірні і сідални, канон та стихири утрені — це один величний гимн
слави в честь Христового Богоявлення, у честь предвічного воплочення
Бога-Слова та в честь Пресвятої Богородиці. Ця мала Дитина, що її
сьогодні батьки принесли до храму, це Бог предвічний, що дав закон
Мойсеєві на горі Синай: "Сьогодні Той, — співаємо на стихирах литії, —
що колись був дав закон Мойсеєві на Синаю, повинується задля нас
приписам закону, бо змилосердився над нами... Сьогодні Симеон бере на
руки Господа слави, що його спершу Мойсей у темряві бачив, як на
Синайській горі давав йому таблиці... Творець неба й землі сьогодні
носиться на руках старцем Симеоном".
Більше про свято дізнавайтесь тут!
|