Господи, Боже наш, знаю, що я негідний (-на) і неприготований (-на), щоб міг Ти достойно ввійти під покрівлю дому душі моєї, бо вся вона – пуста й упала, і не маєш у мені гідного місця. Однак молю Тебе, Ісусе: як Ти, зійшовши з висоти небесної, понизив себе задля нас – так знизись і сьогодні до мене, негідного (-ої); як Ти зволив замешкати у вертепі,
в яслах нерозумних звірят – так увійди, Ісусе, до мого оскверненого тіла
і поселися в моїй недостойній Тебе душі; як Ти, Ісусе, увійшов до дому Симона прокаженого
і не відмовився вечеряти з грішниками – так увійди милостиво в дім, хоч грішної,
але розкаяної моєї душі. Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, з безначальним твоїм Отцем,
і пресвятими, і благим, і животворящим твоїм Духом,
