Пізнаймо силу Вервиці
Вже стало традиційним проведення міжнародних прощ Вервиці за єдність Церкви. У цьому році вона проходитиме 2-3 жовтня у Монастирі Успіння Матері Божої с. Погоня Тисменицького району. У програмі прощі значну частину часу відведено на співану вервицю з розважаннями радісних, світлих (славних) та страсних Таїнств.
Саме у зв’язку з цим повідомленням, мені спало на думку, що доцільно було розповісти історію Святої Вервиці, поширення цього набоженства.
Зародження молитви на Вервиці належить до ІІ століття. На Сході, у Сирії, християни, побудувавши перші монастирі, молилися, нанизуючи сушені зернята ягід на шнурок. Отже сама назва «вервиця» походить саме від слова «верв», що означає «шнурок, мотузка»
В період середньовіччя Латинська Церква перейняла Вервицю від Східної Церкви. З цього часу за допомогою Вервиці, той, хто молився на ній, отримував Божі ласки, прощення своїх гріхів, укріплювався у вірі.
Першим великим пропагандистом молитви на Вервиці був св. Домінік (1170-1221). У Тулузі 1214 року перед ним з’явилася з Неба Матір Божа з трьома небесними дівами і попросила поширювати молитву на вервиці поміж християнами. У ХV столітті у
Західній Європі, де молитва на Вервиці була майже забутою, бл. Алан де Рупе (1428-1475) допоміг відродити її. Людовік Грінйьон де Монфорт (1673-1716) у молитві на Вервиці доказав, що вона не тільки допомагає навертати і спасати людські душі силою молитов Отче наш і Богородице Діво, а є входженням у глибокі таїнства життя, смерті, воскресіння і слави Ісуса Христа і Діви Марії. Він вважав, що Пречиста Діва Марія з усіх набожеств найбільше цінує Вервицю, бо через неї кожний християнин отримує прощення за провини, звільняється від гріха, прагнучи досконалості, зростає у ласці. Хто плаче, знаходить радість і спокій, хто в біді, – допомогу і розраду…
Того, хто входить у світ Вервиці, не мучать сумніви та помисли, не захоплюють пристрасті. Диявол і плоть стають безсилими перед силою вінчальної молитви, яка рятує світ від катастрофи війни, стихій лих і хвороб. Ця чудодійна молитва стає провидінням для молитвеника, допомагає йому доторкнутися серцем до одвічних тайн і небесних доброчеснот любові та миру.
У розповідях про св. Франциска згадується такий випадок: один молодий чернець ревно відмовляв Святу Вервицю щодня перед обідом. Одного разу він не зумів її вчасно відмовити. Щоб не порушувати своєї обітниці, він попросив дозволу в настоятеля на запізнення до обідньої трапези і пішов до монастирської каплички. Настоятель, зауваживши, що хлопця досить довго немає, послав до каплички іншого брата. Зайшовши туди, він побачив, як молодого ченця Матір Божу та двох ангелів огортало дивовижне сяйво. На кожне Богородице Діво … з уст молодого монаха виходила біла троянда, її підхоплювали ангели та оздоблювали нею корону на голові Пречистої Діви Марії…
Тому Вервицю називають ще Рожанцем, що в перекладі означає корона троянд (рож). Блаженний Алан де Рупе говорив, що Вервиця із 150 Богородице Діво є великою короною із білих троянд для Марії, а Вервиця із 16 Отче наш – малою короною із червоних троянд для Ісуса.
Через серце Матері Божої лине молитва на Святій Вервиці – пісня любові, таїнств життя Ісуса Христа і Марії, джерело освячення, духовного збагачення християнського життя.
І сьогодні у наш час, через свої послання в об’явах святих місць – Меджугорії, Джублику та інших, Мати Божа просить нас молитися на Вервиці.
«Я б хотіла просити всіх людей молитися зі мною у ці дні. Я б хотіла, щоб вони постили більше по середах і п’ятницях! Відмовляйте всю Вервицю кожного дня: радісні, Страстні та Славні Таїнства» (із Послань Матері Божої в Меджугорії, 14.08.1984 р.).
«Любі дітки! Сьогодні я з вами й благословляю вас всіх своїм материнським благословенням миру, і спонукаю вас, щоб ви ще більше жили життям віри, тому що ви все ще є слабкими і непокірними. Я спонукаю вас, любі дітки, менше говорити, а більше працювати над особистим наверненням, щоб ваше свідоцтво приносило плоди. І нехай ваше життя буде безперервною молитвою» (Меджугорське послання Богородиці, 25 вересня 2010 року).
То ж практикуймо моління на Святій Вервиці, благаючи прощення гріхів, розмірковуймо над її святими таємницями, просімо і отримуймо через неї виняткові ласки.
Парафіянка Церкви Пресвятої Трійці
с. Клузів
|
